my HAPPY⭐ birthday

Те, як мене сьогодні вітали з днем народження – просто незабутньо:)
Я дууууже щаслива, що маю у житті таких людей, які зі мною. Багато різнобарвних і приємних побажань, які треба берегти у серці:)
Дякую, я щаслива.

your good day in your hand

Вдалий день –це коли гарний настрій.
Гарний настрій – це коли посмішка не тікає з обличчя.
Посмішка – це коли проблеми здаються дрібницями і не завантажують голову.
Відсутність проблем – це коли ти думаєш про щось інше: позитивне та приємне.
Позитивне – це коли щось змінюєш, відкриваєш щось нове, займаєшся улюбленою справою.
Зміни – це коли робиш крок уперед, відпускаєш старе, покращуєш життя.
Покращення життя – це коли ти стаєш розумнішою, кращою.
А от як стати кращою – у кожного свої шляхи. Для мене це саморозвиток, досягнення поставлених цілей, спілкування з гарними людьми, дізнавання чогось нового.
Хочеш жити щасливо – змінюй себе, а не плач в подушку.

thoughts. release

Багато думала сьогодні. За те, ким я є і ким хочу бути. Думала про людей, з якими спілкуюсь.
Прийняла одне рішення остаточно, яке уже давно крутиться в моїй голові, хоч і не виходило визнати цей факт: потрібно йти далі. Хочеш бути успішним – тягнись до кращих людей, оточуй себе ними. Потрібно відпускати людей, що ведуть на дно або не дають розвиватись. Навіть, якщо про це не могло йти мови рік чи 2 місяці назад.
Це життя. І егоїстично, але дуже влучно буде сказати, що жити треба для себе. Ніхто за нас наше життя не проживе, ми ним володіємо і розпоряджаємось.
Ех, неочікувано було моїй альтруїстській натурі осмислити це в певний момент.
За день народження частково вирішила, треба ще з батьками обговорити. Хотіла б відсвяткувати з усіма окремо. Спочатку з однією компанією, потім з іншою. Але так не вийде, тому…
А ще я хочу… Назад. У “дитинство”. Я пам’ятаю. Багато чого. У мене був власний світ, де не було людей. (Я сумую за тобою, друже).
Не знаю, можливо я виросла такою “віддаленою” від усіх, бо дитинство минуло саме так. Ніхто не був потрібен і було щастя:) Це, напевне, так смішно звучить. Так незрозуміло і по-дурному, але нічого не можу вдіяти.
Йдемо далі.
За вступ. Хочу навчатись там, де мені буде цікаво. Не маю ніякого бажання йти туди, де просто “престижно”. Сам процес навчання має подобатись, бо не факт, що після закінчення ВНЗ ця спеціальність буде затребуваною.
Таке щось. Треба ще шукати…
Також зрозуміла, що важливо не збиватись зі шляху і що я все правильно робила. Прагну відноситись до людей, які задоволені своїм життям, які успішні (гарні, багаті, здорові). Більше робити добрих справ, бути прикладом для когось.
Я – не я. Мало проводжу часу з собою. Але все, досить. Треба втілювати висновки.
Погода моя найулюбленіша, до речі.

my birthday celebration?

В цю середу мені виповниться 17 років. І, в принципі, це нічого не змінить. Хіба що приближення до повноліття.
Але 17 років 17 числа – це прикольно. І останній рік навчання в школі, остання можливість відсвяткувати з однокласниками (невідомо хто куди поступить).
Але не знаю як. Не знаю коли. Думаю. Ще й думки за вступ турбують. Певне, питання за ВНЗ відкладу поки, буду розмірковувати після ДН.
Ще й субота, певне, занята буде… Треба буде піти на “день здоров’я” з школою. І з Яріком не знаю як вирішити. Треба думати.

Хей!)
Це мої чудові подаруночки, які я виграла, взявши участь у типовому розіграші, де потрібно репостнути запис собі на стіні. Саме моє число випало рандомно. Виграла блокнот А6 та дві на вибір обкладинки для поспорту, усе ручної роботи. Учасників було не занадто багато, але все рівно значить у мене є удачка. Або я просто дуже і давно хотіла обкладиночку😄
Блокнотик такий ніжний, сторінки “зістарені”, пахнуть чи то ванількою, чи чаєм з шоколадом, чи чимось іншим, але дуже приємно, ще й проштамповані метеликами. 
Частенько репости роблю (переважно, де ймовірність більша), але поки це другий виграш, яким я дуже задоволена.
Блокнотик відправився до Софії, ще одна обкладинка “в очікуванні”. 
😊

Хей!)
Це мої чудові подаруночки, які я виграла, взявши участь у типовому розіграші, де потрібно репостнути запис собі на стіні. Саме моє число випало рандомно. Виграла блокнот А6 та дві на вибір обкладинки для поспорту, усе ручної роботи. Учасників було не занадто багато, але все рівно значить у мене є удачка. Або я просто дуже і давно хотіла обкладиночку😄
Блокнотик такий ніжний, сторінки “зістарені”, пахнуть чи то ванількою, чи чаєм з шоколадом, чи чимось іншим, але дуже приємно, ще й проштамповані метеликами.
Частенько репости роблю (переважно, де ймовірність більша), але поки це другий виграш, яким я дуже задоволена.
Блокнотик відправився до Софії, ще одна обкладинка “в очікуванні”.
😊

ностальджи

когда то все было без лжи
теперь взгляды в пол и рукопожатия
осталось бессмысленное ностальджи
оно вне поля моего восприятия
и я даже в темноте искрился
и ты сидела в темноте со мной. при свечах
и мне казалось. что я родился
для того, чтоб твоя голова лежала на моих плечах

where am I for 4 days?

Не писала 4 дні. То часу немає, то бажання, то самопочуття не те. Ви ж знаєте, як це буває. Але я і далі хочу мати побільше записів під тегом #щоденник , тому ще будуть враження від моїх останніх днів:)
Всім нових вражень!

Фізік (Боріска) сьогодні веселенький був. 😃 Прийшов з перегарчиком, жуйку жував. Але лекцію вичитав.
Попросив піднятись, коли я назвала правильно формулу, що була на дошці. “Подивіться, діти, на Аню”.
Далі Христич додає: “Гарна”.
Боріска продовжує: “Не тільки гарна, а ще й розумна”.
Ох, ці почесті. Як мені пощастило, що він мене любить і мені можна не сильно хвилюватись за оцінку з фізики та фіз.практикуму.
А ще він скинув трохи ваги і помолодшав. Точно вампір, як колись казав нам. (А хто вгадає скільки йому?)
І мені доведеться сходити на олімпіалу з астрономії, але то не біда. Взагалі, він класний. Чого вартий тільки жарт з “режисером-постановщиком”:)
Всім веселих фізиків!

"Трамвайні" люди.
Я уже писала, що люблю трамваї? Люблю ранкові, вечірні, напів-нічні. Пусті люблю. Всякі. Але інколи суть трамваїв в людях, яких він перевозить.
Часто задивляюсь на пасажирів. Мені цікаво думати чим займаються, де працють/навчаються ці люди. Який у них настрій… Чи чекає їх хтось дома.
Давно хотіла “рубрику” таку собі. Пам’ятаю деяких, яких бачила давно-давно. Видно зачіплюють чимось мене. То чому б не писати про них? Вводжу тег: #трамвайні люди.
1 фото: пропустив перед собою на вході, при чому спеціально відійшов вбік. Уже сподобалась ця ввічливість. Потім став на поручнях (де я люблю стояти), слухав музику і дістав книгу, при чому щось з класики!
Вдягнений у сіре (один з улюблених моїх кольорів одягу), взуття прикольне).
От такий інтелегент:))
2-3 фото: та це ж просто бабуся з прикольною зачіскою: кудряшками, як кульбабка (=одуванчик).